?

Log in

No account? Create an account

Моя хата скраю

Я тут ні до чого


Previous Entry Share Next Entry
Читане: "Кава з Кардамоном"
гусик
biocherv

Рецензія на Книгомані.  Обговорення у Моїй книзі на ФБ

Нова книга від "Урбіно" вже звично тішить. Перш за все - тішить око, бо обкладинка Наталки Гайди одразу привертає увагу. Ефект з грою освітленням. коли зображення затемнюється донизу спрацьовує пречудово. Книга навіть на дотик класна, із фірмовим Урбінівським корінцем. Але це - не головне. Сучасна польська письменниця Йоанна Яґелло знаходиться у мейнстримі підліткової літератури не лише за польськими, а й за європейськими мірками. Переконаний, що дівчатам у 12-16 років книга здасться цікавою і прочитають вони її на одному диханні. Тут є необхідні елементи підліткової повісті (стосунки в родині, школі, кохання, статеве дозрівання), є детективна нитка і неслабкий соціально-філософський підтекст про особисту відповідальність. Мова повісті легка і без конструкцій-спотикачів, за що окрема подяка перекладачці Божені Антоняк.

Моє знайомство з польською дитячою літературою обмежується творами Космовської та Пекарської, тому я очікував, що мова оповіді та опис подій у цій книзі будуть трохи химерними, як у "Бубі", або надто картонними, як у "Класі пані Чайки". Насправді ж виявилося, що книга Яґелло демонструє нам золоту середину: досить легко написано, але й не просто. Це добре, як не крути.

Трохи непрофесійних думок. Коли читаєш, то виникає враження, що авторка вирішила написати підліткову повість, а потім передумала і написала детектив із сімейним скелетом у шафі та гепі-ендом. Або не так - маючи намір розповісти сімейну історію в руслі "Зіти і Гіти", авторка наповнила її елементами підліткової повісті, щоб привабити читача. Схожі думки виникали при прочитанні "Арсена" Роздобудько. Хоча там і стиль. і вікова категорія інша. До речі, розгадка родинної таємниці у обох цих творах виходять на перше місце. Одразу мушу сказати, що на цьому схожість цих двох книг закінчується, хоча б тому, що книга Йоанни Яґелло виглядає якіснішою. І образи краще промальовано, і сюжет цікавіший. АЛЕ - це мені, для мене книги і для 11 і для 14 років видаються однаково дитячими.

Йоанна описувала у книзі власну доньку, тому головна героїня Халінка відповідає уявленням матері про свою дитину: вона має паскудний (якщо чесно) характер, незібрана, наївна, але водночас цнотлива і моральна. Якщо аналізувати поведінку головної героїні під цим кутом зору, то виходить кумедно :)

Існування у творі трохи схибнутої мами - це дуже цікаво і досить важливо для нашої літератури. Я досі не можу вирішити. чи перекладати повість Вілсон "Illustrated mum", де таку, хіба трохи схибнутішу, маму описано. Дуже чекаю результатів по обсягах продажу, щоб зорієнтуватися. До речі, якщо вже казати про Вілсон, не можу не згадати про два її твори. Перший - "Опівночі", де теж досить цікаво описано родинний "скелет у шафі", і "Дівчата Закохані", де описано подружок, які теревенять про хлопців, потрапляють на вудку до збоченців, пасують уроки і обмінюються шмотками. Якщо говорити умовно. то ця книга Яґелло здалася мені досить вдалим гібридом цих двох книг. Почекаю, доки вийдуть "Дівчата..."

Словом, можна лише подякувати львівському видавництву за чергове відкриття. Книга хороша, наприкінці місяця помандрує до бібліотеки.

  • 1
круто, поставлю собі у плани на найближчу книгозаготівельну поїздку до Києва. взагалі прикольно з тим Урбіно, вони стали друкувати якраз те, чого мені бракувало. але я рада, що клас пані чайки не самі вони видали, бо це дурня повна.

Я б не був таким категоричним з приводу "Класу..." На кожен товар є свій покупець. І... чи ви в дитинстві не дивилися по ІСТВ серіал "Карусель"? Я дивився. Такі речі теж потрібні.

ну то ясно. але для себе хочеться все ж чогось високочолішого XDD

Читайте "Музей покинутих секретів" :))

колись і до неї дійду

Записуйся у Зазимську шкільну бібліотеку :)

Не певна, чи по темі, але читала "Розмальовану маму" в російському перекладі, звісно, було бціккаво порівняти із тією ж книгою в україномовному перекладі.
Не могла відбутися від думки, що там задіяно прийом "богу з машини" (це коли Дол відшукала батька), а, взагалі, річ із тих, що запам"ятовується, а це - важливва ознака, що книга варта уваги.

Ой, звичайно ж, по темі! Дуже цікава ваша думка. Вілсон продукує занадто багато книг і у деяких помітно виснаження сюжетних ходів. Зате у кожній є щось оригінальне, ба навіть унікальне. Я не впевнений, що цю книгу купуватимуть у нас. Надто закомплексований читач. Мами не купуватимуть дітям книгу про божевільну маму. І ще причина видати цю книгу - щоб Аня Осадко понамальовувала тату...

Так, маєте рацію: можливі ілюстрації Анни Осадко - то силньий аргумент. І дуже.

Але так само можна спитати, чи усі мами захочуть купити дітям "Зірка з ліжка та сніданку" і навіть "Вечірка з ночівлею"? Попри справді якісні твори дехто захоче огородити молодших членів родини від читання про вітчима-п"яницю, хоча там матінка мене дратує куди більше безхребеністю, чи про дитину-інваліда у сім"ї, де є і здорові діти, на яких батькам не вистачає часу.
Залежить від того. наскільки сильно дітей захищати від знання про неідеальність світу.
А я, здається, бачила у книгарні російський переклад "Розмальованої мами" десь із півтора роки тому. Тож, певно, вже можна говорити щось по обсяг продаж?

Говорити можна, та хто ж мені скаже? Це я у Божени можу спитатися по секрету, скільки вони "Кави" продадуть за звітний період, а "Росмен" мені такої інформації не надасть. У випадку із "Ночівлею" я дуже сподіваюся на якийсь суспільний резонанс, адже тема неповносправних дітей архіактуальна і нерозкрита. У випадку з "Дівчатами закоханими" - схожа ситуація. Тільки тут потрібно щось дієвіше - заборона комісією з питаньь моралі та відлучення перекладача від церкви. Тоді, може, будуть продажі.

  • 1